Данина високому мистецтву та смаку

Міжнародний День театру це не просто професійне свято майстрів сцени, це свято мільйонів глядачів. Цей День був встановлений у 1961 році IX конгресом Міжнародного інституту театру .

  Згадка про перший театральний досвід датується 2500 роком до нашої ери. Театрознавці твердять, що перша театральна гра відбулася в Єгипті. У давній Греції театр почав формуватися як мистецтво.   В Україні театральне мистецтво почало проявлятися в народних іграх, танцях, піснях і обрядах. Щодо українського театру, то з XI століття  вже відомі театральні вистави.

   Перші зразки драми прилюдно виголошували учні київських  Братської  та Лаврської шкіл XVI-XVII століття. У XVII-XVIII столітті широкого розмаху набули  вертепи — мандрівні театри, які виконували  різдвяні  драми  та  соціально-побутові інтермедії з допомогою ляльок-маріонеток.

    У 1795 році був відкритий перший в Україні стаціонарний театр у Львові, в колишньому костелі єзуїтів. У Києві перший стаціонарний театр з'явився у 1806 році, в Одесі — в 1809, в Полтаві — в 1810 році.

   Становлення класичної української драматургії пов'язане з іменами Івана Котляревського, який очолив театр у Полтаві,  та  Григорія Квітки-Основ'яненка. Бурлеск та експресивність, поряд з мальовничістю та гумором, що характерні для їхніх творів, надовго визначили обличчя академічного театру в Україні.

   У другій половині XIX століття в Україні поширився аматорський театральний рух. В аматорських гуртках розпочинали діяльність такі корифеї українського театру — драматурги і режисери - як Михайло Старицький, Марко Кропивницький та  Іван Карпенко-Карий.

Заслуга у розвитку театру належить також і видатній родині Тобілевичів, члени якої виступали під сценічними псевдонімами Івана Карпенка-Карого, Миколи Садовського і Панаса Саксаганського. Кожен із них не лише створив власну трупу, а й був видатним актором і режисером. Провідною зіркою українського театру того часу була  Марія Заньковецька.

   Починаючи від Садовського, Заньковецької та інших до наших сучасників - Стригуна, Бенюка, Жолдака і т.д. - театральні діячі продовжують утверджувати національні традиції українського театру.

   Молодіжні театри вносять експериментальний струмінь у театральне життя, підтримуючи його гнучкість і мінливість, за що їм дяка і шана. Так, 30-31 березня у ЦТДЮГ відбувся фестиваль комедії та театральних капусників аматорських театральних колективів «Посмішка Талії».

   Театр завжди мав виключно важливе етичне і художнє значення, сприяв формуванню естетичного смаку, розширенню світогляду. Чи слухаємо ми оперу, чи насолоджуємося майстерністю і грацією артистів балету або з душевним трепетом стежимо за грою драматичних акторів, – ми завжди відчуваємо особливу атмосферу свята.